Виховання
Спільними зусиллями виховаємо любов до читання
(рекомендаційний список літератури для батьків)
Освіта дитини починається з навчання читати і писати. І відбувається це здебільшого в родинному колі. У сім'ї прищеплюються і любов до книг, і отримання задоволення від процесу читання, і звичка бути постійно з книгою й неможливість існування без неї.
Дитина відчуває духовну єдність із родиною тільки тоді, коли батьки усвідомлюють взаємозв'язок між розвитком молодшого покоління і освітнім рівнем старшого покоління
Головна відмінність сімейного читання від інших його видів - класного, позакласного та домашнього, полягає у тому, що батьки, використовуючи книгу, починають по-справжньому займатися духовним розвитком своєї дитини, формуванням її особистості.
Дитина вчиться спочатку слухати книгу, потім перегортати сторінки, запам'ятовувати слова, які бачить або чує. Читання дає їй і багато чого іншого: можливість посміятися та поплакати разом, навчитися не розгублюватися в життєвих різноманітних ситуаціях - а це саме те, що кожна дитина повинна вміти.
Ось чому ми, бібліотекарі, звертаємося до вас, батьків: тільки спільними зусиллями ми зможемо відродити гарну традицію сімейного читання, тільки ви станете запорукою успішності ваших дітей, якщо надасте їм можливість долучитися до світових книжкових скарбів, що зберігає бібліотека.
Рекомендуємо прочитати
Аромштам, Марина. Три вариации на тему детского чтения / Аромштам, Марина
// Библиотека в школе (Первое сентября). - 2010. - 1-15 янв. - С. 16-20.
Кравцова, Н. М. Ваша дитина і читання : підказка для батьків: «так» і «ні» / Н. М. Кравцова // Шкільна бібліотека. – 2010. - № 1. – С. 90-91.
Підказки для батьків: що необхідно пам’ятати дорослому, який хоче навчити дитину читати? Як зацікавити дітей читанням?, а також тест для батьків учнів 5-8 класів про читання дитини.
Сказки ребенку можно читать уже с шести месяцев // Шкільна бібліотека плюс. – 2010. - № 2. - С. 28.
Чічкан, Т. М. Виховуємо любов до читання : поради батькам / Т. М. Чічкан // Шкільна бібліотека. – 2010. - № 1. – С. 88-89.
Поради батькам: як розвинути в дитини любов до книги та читання.
Батьківський всеобуч : [дидактичний матеріал по темі "Сімейне читання"]
// Шкільна бібліотека. - 2008. - № 10. - С. 165-166.
Близнюк, А. М. Як виховувати любов до читання дітей 2-3 класів в сім’ї / А. М. Близнюк // Шкільна бібліотека. - 2004. - № 12. - C. 24-25.
Роздуми шкільного бібліотекаря про сімейне читання.
Веденяпина, М. Чтение подростка и современный мир : по материалам всероссийского социологического исследования / М. Веденяпина, В. Стельмах // Шкільна бібліотека +. - 2008. - № 13-14. - С. 26-31.
Про соціологічні дослідження дитячого читання.
Вислови мудрого вчителя В. Сухомлинського : про значення книги у житті дитини // Шкільна бібліотека. - 2008. - № 2. - С. 12-14.
Горбатенко, Л. П. Повчальні казки / Л. П. Горбатенко. - Х. : Промінь, 2007. - 48 с. : ілюстр.
Гриценко, З. Истоки и причины нечтения / З. Гриценко // Дошкольное воспитания. - 2008. - № 4, 7. - С. 33-41. - Бібліогр.: с. 41.
В статті представлено цікаві наукові дослідження про значення та роль книги в розвитку дитини.
Гриценко, З. Своеобразие читательского становления / З. Гриценко // Дошкольное воспитание. - 2008. - № 2. - С. 15-20.
Кандидат філологічних наук ділиться своїми роздумами про роль книги, художнього тексту в розвитку дитини, про читацькі особливості, потреби і смаки дошкільників.
Детская книга // Гарбузов, В. И. Воспитание ребёнка / В. И. Гарбузов. - М. : АСТ, 1997. - С. 343-363.
Про значення книги в сімейному вихованні розмірковує дитячий психолог, психотерапевт.
Линкова, И. Ребёнок с книгой : на семейный совет / И. Линкова // Шкільна бібліотека. - 2008. - № 6. - С. 114.
Автор статті звертає увагу на те, що розмова батьків з дитиною про книги дозволяє не загубити тоненьку ниточку довірливого спілкування. І не тільки в шість, але й в дванадцять, шістнадцять років допоможе знати про мрії і переживання своєї дитини.
Поради батькам : [як зробити книжечку другом дітей і своїм помічником у вихованні] // Шкільна бібліотека. - 2004. - № 3. - С. 19-20.
Вікторина для батьків ”Чи знаєте ви дитячі книжки”, а також анкета для батьків про читання дитини.
Протченко, Т. Н. У скарбницю батьківської мудрості : корисні поради батькам / Т. Н. Протченко, І. Р. Желтухіна // Шкільна бібліотека. - 2004. - № 11. - С. 42-43.
Як виховати маленького читача? Як зацікавити дітей читанням? На ці та інші запитання ви знайдете відповідь в цій статті
Роженцова, Т. Читайте детям стихи! / Т. Роженцова // Дошкольное воспитание. - 2008. - № 3. - С. 47-53.
Вихователь дитячого садка ділиться своїм досвідом роботи з дитячою книжкою. Це буде цікаво і для сімейного читання.
[Cемейное чтение] // Фесюкова, Л. Б. От трех до семи : кн. для пап, мам, дедушек и бабушек / Л. Б. Фесюкова. - Х. : ФОЛИО ; М. : АСТ, 2000. - С. 376.
Про традиції сімейного читання в ХІХ сторіччі.
Спільними зусиллями виховуємо любов до читання : консультація для батьків // Шкільна Бібліотека. - 2008. - № 6. - С. 111-113.
Звернення бібліотекарів до батьків читачів з пропозицією: відродити гарну традицію сімейного читання.
Терьохіна, Л. А. Подорож до країни книг : [екскурсія до бібліотеки для учнів 1-х класів та їх батьків] / Л. А. Терьохіна // Шкільна бібліотека. - 2005. - № 8. - С. 44-49.
Черномазова, В. О. Время общения с родителями : как пробудить интерес ребёнка к книгам. Чтение без принуждения / В. О. Черномазова // Шкільна бібліотека. - 2008. - № 10. - С. 18.
Чичикало, Р. В. Тато, мама і я – це читачів сім’я : [сценарій родинного свята-конкурсу] / Р. В. Чичикало // Шкільна бібліотека. – 2004. - № 4. - С. 92-95.
Що читати в початковій школі? // М. Г. Коляда. Сучасна енциклопедія виховання дитини : 1000 корисних порад фахівців / [пер. з рос. Н. Є. Косаковська]. - Донецьк : БАО, 2005. - С. 36-38.
Автор рекомендує дітям і батькам прочитати найкращі твори світової літератури.
Виховання дівчинки та хлопчика:спільне та відмінне
Спробуйте спостерігати за немовлям деякий час. Півгодини чи годину. І ви обов`язково зрозумієте, хто перед вами. Діти, навіть, у такому маленькому віці поводять себе по-різному. Коли ж діти починають усвідомлювати свою стать? І як?
В ідеалі мама і тато повинні бути для дітей зразками жіночності та мужньості. Тоді самовизначення дитини буде цілком природним.
А як ми з ними себе поводимо? Чи однаково батько торкається до сина і до доньки? Коли він тримає на руках сина, чи враховує він, що перед ним майбутній чоловік. Якщо так, тоді не варто його особливо пестити. Це так?
Що ми дозволяємо дівчинці, а що ми дозволяємо хлопцеві?
Згадайте, як ви реагуєте, коли хлопчик починає плакати. Найчастіше ми кажемо „Припини! Ти ж хлопчик. Хлопчики не плачуть!” А що ми кажємо, коли дівчинка починає кричати чи битися. Згадуєте? „Ти ж дівчинка! Хіба так можна?”. І куди, на вашу думку, дитині подіти свій гнів чи сльози? Адже вони є. Вони вже виникли.
З малечку ми привчаємо хлопчика не виявляти свої слабкості. Кажемо: „Ти повинен бути сильним!”. І це нормально. Чоловік повинен бути сильним. Але потім ми скаржимося на бездушність наших синів. Можливо, разом із необхідними словами про силу, важливо співчувати хлопцю тоді, коли йому важко. Можна сказати: „Я знаю, що ти сильний. Я вірю, що ти обовязково вирішиш цю проблему. І я співчуваю тобі. Я знаю, що тобі зараз дуже важко. Чим я можу тобі допомогти?”. Це дуже важливо робити.
Тоді хлопчик буде рости водночас і сильним, і здатним на співчуття. Він буде впевнений у собі та у своїх силах, з одного боку. А з іншого, він буде знати, що він може звернутися за допомогою, якщо йому буде важко. Коли ми кажемо дівчинці: „Не злися. Не бийся”, - тим самим привчаємо її мовчати, коли її ображають, приховувати свої почуття, терпіти. Звичайно не прийнято привчати дівчинку захищатися кулаками. Але всеж-таки, дуже важливо навчити її захищатися. Дівчинка має право відчувати злість і, навіть виражати її так само, як і хлопець. Коли не вистачає слів, вона має право застосувати силу для самозахисту. Ми не маємо на меті переконати вас у тому, що потрібно вчити дівчинку битися. Важливо навчити її захистити себе: „Я бачу, що ти злишся і це нормально. Не треба битися одразу. Є інші способи захищати себе. Ти можеш сказати кривднику: „ Мені не подобається, що ти мене ображаєш. Якщо ти будеш робити це надалі, я буду захищатися”. Можна сказати також, що ви готові допомогти їй придумати разом, як потрібно було вчинити в цьому чи подібному випадку. Таким чином, ви покажете дівчинці, що захищати себе – це гарно. Тільки важливо вибрати придатну форму.
Спробуйте побачити у своїй дочці чи у своєму синові не тільки об`єкт виховання, а і Людину , з якою можна про щось просто поговорити. Поміркуйте разом з дитиною, і у вас з`явиться багато спільних занять. Тато з сином можуть разом ходити на футбол, на риболовлю. Мама з донькою можуть, наприклад, разом пройтися по крамничках, зайти в перукарню.
Більшість батьків продовжують пропонувати своїм дітям одні й тіж іграшки. Для дівчаток – ляльки і столи з іграшковим посудом, для хлопчиків – вантажівки і пістолети. Часто саме дорослим стає складно прийняти той факт, що діти хочуть гратися різними іграшками, і тоді можна почути діалоги, подібні цьому:
– Мамо, купи мені ляльку!
– Ні, сину, ляльки для дівчаток, а ти – хлопчик, хлопчики не грають у ляльки.
– Мамо, ну купи мені ляльку!!!
– Гаразд, якщо тобі так хочеться ляльку, то чом би нам не придбати Кена або Людини-Павука?
– Мамо!?...
Якщо хлопчик цікавиться ляльками або дівчинка грається в ковбоїв – це зовсім не привід для хвилювань. У кожного з нас є риси, властиві протилежній статі, і їх дитина теж повинна освоїти. Дитина сама підкаже нам, чого б їй хотілося. Головне почути її. Важливо налагоджувати стосунки і проводити час із кожною дитиною окремо. Іноді у дитини є потреба поспілкуватися з вами на одинці.
Тому не варто жорстко розмежовувати для дитини „жіночий” та „чоловічий” світи, фізичні і психологічні відмінності, нав'язувати малюкам різні іграшки, одяг, ролі в соціальних іграх (пожежники і рятувальники – для хлопчиків, медсестри і вчительки – для дівчаток) – чесно кажучи, не так вже ми і далеко один від одного. Головне, щоб поряд із малюком були батьки, на зразок мужності і жіночності.
mama-tato.com.ua |
